Артем народився і жив у місті Фастів Київської області. Навчався у школі №1. Потім здобув фах повара-офіціанта у Фастівському центрі професійно-технічної освіти. Працював, одружився. У пари народилося двоє дітей, яким чоловік присвячував вільний час. Він хотів дати родині все – затишок і добробут. Та головним для нього було, щоб рідні жили в мирі.
Під час повномасштабного російського вторгнення у червні 2022 року, чоловік став військовослужбовцем 26-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Майже рік воював пліч-о-пліч з побратимами на передовій та був надійним товаришем.
«Артем був дуже доброю, позитивною та чуйною людиною, вірним другом, найкращим сином, люблячим батьком для своїх діточок. Розділяємо з рідними та друзями біль втрати. Не пробачимо ворогові жодної загубленої душі. Вічна памʼять та вічна слава Герою!» – розповіли у Фастівській міській раді.
«Знову втрата… 17-й загиблий випускник навчального закладу за період повномасштабної війни… Війна забирає найкращих, земля здригається від вибухів на полі бою, а наші серця вкотре стискаються болем від звістки про втрати наших випускників», – написали у Фастівському центрі ПТО.
Поховали захисника на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища в рідному Фастові.
Вдома на нього чекали батьки Наталія та Анатолій, дружина Людмила, донька Домініка та син Данило.
