Сергій народився 17 вересня 1986 року в селі Троянів Житомирської області. У 2015-му закінчив Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова, здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання» та кваліфікацію інженера-електрика.
Працював у ТОВ «Екта-Пром» інженером з відеоекранних комплексів. У 2017 році його перевели на посаду інженера з відеокомплексів технічного підрозділу ТОВ «PLATFORMA». До квітня 2022 року встановлював відеоекрани на спортивних, культурно-масових і політичних заходах.
Під час повномасштабної війни боронив Україну в лавах 403-го окремого стрілецького батальйону, який згодом став 1-м механізованим батальйоном 32-ї окремої механізованої бригади. Сергій багато зробив для створення взводу безпілотних авіаційних комплексів і став його командиром. Псевдо обрав під час навчань, коли їхав у машині й почув радіо «Промінь».
«Мій чоловік ніколи не залишав почату справу на пів дорозі, завжди доводив все до кінця. Розумний (казала на нього «ходяча енциклопедія»), турботливий, сміливий, завзятий, трудолюбивий; справи буквально горіли в його руках та голові, завжди допоможе всім. З раннього дитинства захоплювався авіамоделюванням: кожен літачок був бережно складений, навіть найдрібніші деталі були прикріплені витончено та відповідально, щоб модель була максимально схожа на справжні. Це хобі він не полишав навіть у дорослому віці, навіть коли вже мав сім'ю.
Любив тварин, особливо собак, займався бджільництвом. Прагнув стати фермером: розводив перепілок, працював на землі. Був хорошим сім'янином. Пишався досягненнями свого сина Ярослава. Виховував його у любові до праці та рідної землі, хотів, щоб у нього було гарне майбутнє, і все робив для цього... Коли Сергій ішов до війська, сказав: «Маю надію, що наші діти не бачитимуть жаху війни. Що ми, батьки, зробимо все, аби вони жили під мирним небом», – розповіла дружина Наталія.
Воїна відзначили медалями «Захисник України», «За оборону міста Торецьк», «Захисник України. Куп’янськ», нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня, відзнаками Хрест «Святого Станіслава» ІІ ступеня, «Ветеран війни – учасник бойових дій», почесним нагрудним знаком «Пілот БПЛА» І ступеня. А вже посмертно – відзнакою «Срібний хрест» та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Алеї Слави Корбутівського кладовища в Житомирі.
У нього залишилися мама Тамара, дружина Наталія, син Ярослав і брат Володимир.
