Олег народився 9 лютого 1988 року в селищі Щирець Львівської області. Він був п'ятою дитиною в родині. Рано втратив батьків. Одразу після школи Олег влаштувався на місцеву пилораму. Згодом працював на будівництві, професійно виконував фасадні роботи. У вільний час займався спортом і малював, самостійно вчив англійську мову.
«Олег був творчою людиною. Мав гарну фізичну підготовку, постійно займався спортом. Він гарно малював. Був працьовитим», – сказала племінниця Романа.
У 2008 році одружився, але за кілька місяців подружжя розлучилося. Від цього шлюбу в Олега залишилася донька, з якою він намагався підтримувати зв’язок.
У 2011 році Олега призвали на строкову військову службу. Проходив її у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Опісля підписав контракт. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», згодом перевівся в 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила. Під час АТО/ООС воював у найгарячіших точках.
«Війна залишила глибокий слід у його душі. Коли він приїжджав додому, йому важко було призвичаїтися до мирного життя. Він рвався до побратимів. Відчував, що там його місце», – розповіла Романа.
Почалося повномасштабне вторгнення Олег зустрів удома. Він відразу ж прибув до військкомату і вирушив боронити Попасну на Луганщині. Звідти 2 березня 2022 року востаннє телефонував рідним.
«Сказав мені, щоб брала дітей і тікала, бо це нічим добрим не закінчиться. Казав, що сидять у болоті по шию. Мають лише пару сухпайків. А навколо – повно песиків і котиків. Олег страшенно любив тварин. Завжди ділився з ними останнім. Коли ми говорили, чула вибухи. Але він заспокоював: «То далеко від нас». Наприкінці сказав, що старатиметься кожного дня хоча б смс писати. Але більше ні дзвінків, ні повідомлень не було», – розповіла Романа.
Олег потрапив у російський полон. Спочатку його тримали в місті Суходільськ Луганської області, а потім перевезли в РФ. Зв'язку з ним рідні не мали.
Воїна планували обміняти 3 січня 2024 року. Але в останній момент його висадили з автобуса, яким військовополонених везли на обмін. Згодом внесли у списки тих, кого мали обміняти 24 січня.
Поховали воїна в селищі Щирець на Львівщині.
У нього залишилися донька, брати, сестри, племінники та племінниці.
