Ігор народився 13 червня 1990 року в місті Каховка на Херсонщині. У родині був старшим із п’ятьох дітей. Ріс добрим і життєрадісним хлопцем, завжди допомагав батькам і всім, хто потребував підтримки. На дозвіллі любив грати у футбол. Після школи навчався в Бериславському професійному аграрному ліцеї, де опанував фах тракториста.

У 2014 році його мобілізували. У складі 93-ї окремої механізованої бригади боронив Донецький аеропорт, де зазнав контузії. Через два роки Кіборг підписав контракт із 36-ю окремою бригадою морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Службу розпочав водієм, а у 2019 році отримав звання молодшого сержанта й став командиром автомобільного відділення забезпечення батальйону морської піхоти.

Неодноразово під час ротацій Кіборг бував у Маріуполі. Саме тут 30 липня 2016 року познайомився з майбутньою дружиною Тетяною.

«Він привабив мене щирістю, хорошим почуттям гумору й мужністю. Ігор був людиною слова: якщо щось обіцяв, то обов’язково виконував. Був дисциплінованим і відповідальним. У червні 2017 року ми одружилися. Через службу він по пів року був то в Маріуполі, то в Миколаєві, тому й жили на два міста. У вересні 2019-го у нас народилася донька Мілана, а для мого сина від першого шлюбу він став справжнім батьком», – розповіла Тетяна.

Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі. Насамперед намагався врятувати родину, але через бойові дії виїхати з міста вони не змогли. Кілька разів йому вдалося навідатися до близьких, привезти їм воду та продукти.

«Я завжди пам’ятатиму Ігоря люблячим і турботливим чоловіком та батьком. Для мене він назавжди залишиться найкращим і нашим Героєм», – сказала дружина.

За час військової служби воїна нагородили нагрудним знаком «Учасник АТО», медалями «За участь в антитерористичній операції», «За оборону Маріуполя», «За поранення» та «Ветеран війни», а посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

За результатами ДНК-експертизи на початку квітня 2023 року вдалося ідентифікувати тіло воїна. 

Поховали Ігоря у Вознесенську на Миколаївщині. 

У нього залишилися дружина, мама та діти.

*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.