Молодший сержант Павло Матвійчук на псевдо Балі народився 12 липня 1996 року в селищі Побузьке на Кіровоградщині. Закінчив Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу за спеціальністю «бортпровідник, судновий офіціант». Обожнював море та подорожі.
Кілька років Павло жив в Індонезії на острові Балі. Також працював у Варшаві – на технічному заводі та в таксі, адже дуже любив кермувати автомобілем.
У лютому 2023 року під час повномасштабної війни став на захист України. Спочатку служив у 412-му окремому батальйоні безпілотних систем 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу. Воював на Херсонському напрямку, боронив Сумщину та Чернігівщину, брав участь у боях на Курщині. З 2024-го обіймав посаду командира відділення – командира екіпажу безпілотних літальних комплексів у 22-й окремій механізованій Миколаївській бригаді. Виконував бойові завдання на Харківщині.
Павло поліг 10 червня 2026 року в селі Високе Харківської області. Воїнові назавжди 29 років.
«Він був неймовірно доброю людиною. Всім допомагав. Виконував ту роботу, яку не мав виконувати, ті завдання, які взагалі його не стосувались. Він був дуже хоробрим, дуже щирим, співчутливим. Ми навіть року не прожили разом, як сім’я. Я б дуже хотіла, щоб про нього всі знали. Щоб Україна знала свого сина, який поклав найцінніше – своє життя! Заради миру і спокою своєї сім’ї та українського народу», – розповіла дружина Яна.
Захисника нагородили відзнаками «Золотий хрест» і «Хрест Сухопутних військ».
Поховали оборонця в селі Капітанка Кіровоградської області.
У нього залишилися дружина та батьки.
