Назарій народився 25 жовтня 2003 року у місті Львові. Був добрим, світлим, щирим і сором’язливим хлопцем. Після школи вступив до Ставропігійського вищого професійного училища, а згодом – до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на заочне відділення. 

Паралельно проходив строкову службу в десантно-штурмових військах. У 2024-му Назарій демобілізувався. Він постійно працював над собою, займався спортом. Любив ранкові пробіжки, читання та кулінарію. 

У травні 2025 року Назарій добровільно долучився до лав 3-ї окремої штурмової бригади.

«Він завжди був готовий іти на будь-яке завдання. У будь-якій ситуації усміхався і казав, що все добре. Ніколи не скаржився. Був оптимістом. Навіть у самому пеклі вмів знайти хоча б краплинку позитиву» – розповіли побратими. 

«Для мене він назавжди залишиться як молодший брат, але водночас – вірний і мужній син своєї землі, який ніколи не скаржився і з піднятою головою зустрічав труднощі. Я завжди був упевнений, що з ним можна і в вогонь, і в воду, і що він ніколи не відвернеться», – додав командир. 

Назарій мріяв після перемоги відкрити у Львові власну «військову» кав’ярню – місце, де буде затишок, простота і свої люди.

«Назарій був найкращим сином і братом. Він міг мовчати, але його підтримка була неймовірною. Відчувалася тиха сила справжнього чоловіка. Він не говорив зайвого, а показував усе вчинками. Дуже любив тварин, а вони – його. Про його простоту та щирість можна писати книгу. Він завжди мотивував до правильного способу життя, бо сам так жив. Ввечері, коли прощався, він завжди казав: «Їжте солодке, щоб снилися солодкі сни», – розповіла сестра Христина. 

«З ним було легко і по-справжньому добре – він умів створювати навколо себе тепло і спокій. Для нас він був не просто другом. Він був людиною, яка об’єднувала, підтримувала і завжди була поруч у потрібний момент. Його дуже бракує, але водночас він назавжди залишився з нами у спогадах, у розмовах і в серці кожного», – додали друзі Назарія. 

Поховали захисника у Львові на Ряснянському кладовищі. 

У нього залишилися батьки, сестра, дві бабусі, велика родина та друзі.