Василь народився в селі Загорб Закарпатської області. З дитинства жив у селі Сюрте рідної області. Спочатку навчався в Ужгородській школі №20, потім – у Сюртівській ЗОШ. Згодом закінчив Ужгородське професійно-технічне училище №5. Відтоді жив в Ужгороді. Більше 10 років працював автослюсарем-механіком на фірмі «Терпак-Танс».
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік без вагань вирушив захищати свою країну від ворога. Василь проходив службу в 66-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду головного сержанта взводу та разом із побратимами виконував складні бойові завдання на передовій.
«Ми прожили в офіційному шлюбі 12 років. «Contra Spem Spero» – це був девіз Васі по життю. Він був чуйною, доброю та дуже справедливою людиною. Його син Юрій запам'ятає свого батька як справжнього Героя», – зазначила колишня дружина загиблого Вікторія.
Поховали воїна на Пагорбі Слави в Ужгороді.
У Василя залишилися мама, син, рідні, друзі та побратими.
