Володимир народився і виріс у Маріуполі. Після школи закінчив місцевий технікум. Потім вступив на заочне навчання у Бердянський державний педагогічний університет за напрямком «IТ-технології». Працював у підрядній організації заводу «Азовсталь». Цікавився комп'ютерами та автомобілями. Збирав маленькі моделі машин.
У листопаді 2021 року хлопець підписав контракт із Національної гвардією України. Службу проходив у в/ч 3057. Спочатку був водієм, потім – навідником групи бронетанкової техніки роти матеріально-технічного забезпечення. З початком повномасштабного вторгнення разом із побратимами мужньо боронив рідне місто від ворога.
«Мій син був дуже хорошою людиною. Добрий, чуйний, відповідальний, надійний! Володя – моя гордість, моє життя, мій всесвіт! Я дуже його люблю та сумую!» – зазначила Катерина Дримлюк.
Посмертно маріупольця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Володимира залишилась мама.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
