Владислав Підгайний народився 22 жовтня 2005 року в селі Пархомівці на Хмельниччині. Закінчив місцеву школу та вступив до Хмельницького професійного ліцею електроніки, де навчався за спеціальністю «Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин та електромонтер охоронно-пожежної сигналізації».
З перших днів повномасштабної війни Владислав мріяв долучитися до лав захисників. Пройшов багато курсів військової підготовки, їздив на навчання до Варшави. 10 жовтня 2024 року став солдатом Збройних Сил України.
Служив старшим розвідником-снайпером 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади. Опанував бойову медицину за програмами TCCC CLS і ASM. Неодноразово рятував життя побратимів на полі бою.
Солдат Владислав Підгайний на псевдо Православний поліг 15 січня 2025 року біля села Надія Луганської області внаслідок удару ворожого безпілотника. Йому назавжди 19 років.
Воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «Комбатанський хрест». Також йому надали звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади».
Поховали захисника на Алеї слави у рідному Хмельницькому.
У нього залишилися мама, сестра, бабуся й тітка.
