Старший лейтенант Михайло Щепанський народився 31 березня 1991 року на Львівщині. Жив у селі Верхній Майдан Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Певний час працював на кафедрі видобування нафти і газу цього університету. У червні 2021 року приєднався до компанії SoftServe, де обіймав посаду Salesforce Developer.
Колеги згадують Михайла як надзвичайно відповідальну людину. Він постійно прагнув розвитку, із задоволенням вивчав нове та вдосконалював свої навички. Був відкритим, щирим і завжди готовим допомогти іншим. У команді його цінували за підтримку, доброзичливість і вміння працювати заради спільного результату.
У квітні 2022 року Михайло долучився до лав Збройних Сил України. Служив у 65-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду командира 1-го самохідного артилерійського взводу, старшого офіцера 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.
«Ми ніколи толком не бачилися наживо – хіба на тому корпоративі в Карпатах, коли нас було так багато. Останні роки зробили нас онлайн-командою, і ми майже не перетиналися. А потім було твоє: «Привіт. Ми тут на нулі, не маємо одягу, не маємо машини…». Так почалася наша комунікація. Я пам’ятаю, як у тебе боліло серце за ту машину, за ту груду металу, яка потрапила під обстріл. Ти переживав навіть за понівечену техніку.
Пам’ятаю, як ти писав мені, що важко, що час іде, а кінця війни навіть не видно. Але найбільше ти переживав за своїх дівчат – за дружину і донечку. Ти так не хотів, щоб вони сумували. Ви навіть читали з дружиною одні й ті самі книжки, аби хоч якось бути поруч, мати щось спільне, попри кілометри й війну. Ти – світла і свята людина. Людина з великим серцем. Назавжди в строю. Назавжди наш Герой», – сказала колега Ірина Щур.
Михайло поліг 28 квітня 2026 року під час бойового завдання біля міста Оріхів Запорізької області. Воїнові було 35 років.
Поховали захисника у селі Верхній Майдан.
