Михайло народився 7 квітня 2000 року в місті Знам’янка Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі № 4. З дитинства займався танцями та спортом: спочатку карате, згодом гандболом, легкою атлетикою, джиу-джитсу і стрільбою.
Після школи вступив до Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка на факультет фізичної культури та спорту. Потім перевівся на заочну форму і паралельно навчався у Центрі первинної професійної підготовки «Академія поліції» Львівського державного університету внутрішніх справ, де опанував професію поліцейського.
З грудня 2019-го працював у Києві в полку особливого призначення, а потім пішов на строкову службу. У січні 2021 року підписав контракт з 95-ю окремою десантно-штурмовою Поліською бригадою. Виконував обов’язки командира відділення та командира розрахунку зенітної установки.
Був випадок на нічних стрільбах, коли Михайло розбив ціль вщент, хоч і не мав стовідсоткового зору. Тому й отримав псевдо Сова.
«Наприкінці жовтня 2021 року їхній 13-й батальйон відправили на Донеччину. В січні 2022 року Михайлик та двоє його побратимів були на курсах лідерства у Житомирі. У березні син мав отримати сержантське звання та одружитися, але не судилося – розпочалося повномасштабне вторгнення Росії. Він виконував бойові завдання на Київщині.
Шостого березня о 12:30 я востаннє чула голос сина – усього 40 секунд, а 9-го ввечері отримала страшну звістку про його загибель. На жаль, час не лікує рани, але ми дуже пишаємося своїм хлопчиком», – розповіла мама Лариса.
Поховали воїна у рідній Знам’янці.
Захисника посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися батьки.
