Максим народився 28 травня 1989 року в селищі Широка Балка Донецької області. Жив у селищі Мангуш, навчався у Маріупольській школі №33. З дитинства цікавився технікою.
Свій бойовий шлях він розпочав у 2015 році у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Воював у Щасті, Попасній, Авдіївці, Торецьку та Мар’їнці.
У 2021-му Максим підписав контракт із 503-м окремим батальйоном морської піхоти та обіймав посаду старшого механіка-водія.
Повномасштабне вторгнення військовослужбовець зустрів у строю. Разом із побратимами виконував бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Неодноразово евакуйовував поранених оборонців із поля бою.
За словами побратимів, він був справжнім воїном – сміливим, досвідченим і вірним. Ненавидів ворога та без вагань виконував бойові завдання. З товаришами по службі завжди ділився останнім.
За оборону держави Максима Василянського неодноразово відзначали грамотами та державними нагородами. Зокрема, медалями «Захиснику Вітчизни», «За оборону рідної держави», орденами «За мужність» III ступеня та II ступеня (посмертно).
Поховали воїна у місті Жовті Води на Дніпропетровщині.
У нього залишилися мама, дружина, двоє дітей, брат і сестра.
