Омелян народився 2 вересня 1982 року в місті Бахмут Донецької області. Як і його старші брат і сестра, закінчив Харківський інститут танкових військ. Отримавши диплом, доєднався до лав ЗСУ. Служив у Бахмуті, Костянтинівці та Покровську.
«Він був надзвичайно доброю, веселою та відповідальною людиною. Завжди приходив усім на допомогу, як би йому самому не було важко. Ніколи не лишав у біді. Був чудовим батьком і чудовим чоловіком. Найкращим у світі. Найбільше він любив риболовлю – якщо з'явилася можливість, міг на добу-дві поїхати», – розповіла дружина Оксана.
За кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення його перевели в Маріуполь, де саме створювалася 109-та окрема бригада територіальної оборони. Омелян обіймав посаду заступника командира. Тримав оборону на «Азовсталі». 17 травня 2022 року за наказом вищого командування країни вийшов у російський полон разом із побратимами.
«2 лютого 2022 року чоловік поїхав з дому на службу в Маріуполь і більше не повернувся. Я отримала повідомлення з чужого номера: Омелян писав, що живий-здоровий, але зв’язку більше не буде. А потім зі списку в соціальній мережі я дізналася, що він у полоні», – розповіла Оксана.
Омеляна тримали в Оленівській колонії, а потім вивезли на територію РФ.
«Після теракту, який в Оленівській колонії влаштували окупанти, ми не знали – живий він чи ні. А в квітні 2023 року йому дозволили мені подзвонити. Омелян казав, що в нього все добре. Найбільше розпитував про нас: як діти, чи ми в безпеці. Говорили не більше хвилини», – поділилася Оксана.
За службу воїна нагородили багатьма медалями та відзнаками. Але всі вони залишилися в Бахмуті.
Поховали оборонця в серпні 2025 року на Алеї Слави Краснопільського кладовища в місті Дніпрі.
У нього залишилися дружина, син, донька, брат і сестра.
