Старший солдат Сергій Балюра народився 10 жовтня 1997 року в місті Мирноград на Донеччині. Закінчив Селидівський гірничий технікум (на 2026 рік – політехнічний фаховий коледж), де опанував фах підземного електрослюсаря 4-го розряду. Працював на шахті «1/3 Новогродівська».
Під час повномасштабної війни став на захист країни. Служив у лавах 71-ї окремої єгерської бригади, яку в 2026 році переформатували в аеромобільну. Обіймав посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти управління батальйону управління. Мав псевдо Борода.
«Сергій був гарно вихованим, ввічливим, чемним, надійним. Завжди усміхався, допомагав сім'ї, друзям, колегам, побратимам. Був найкращим люблячим сином та внуком, єдиною опорою для матері та бабусі», – написала мама Наталія.
Оборонець поліг 19 вересня 2023 року біля села Вербове Пологівського району Запорізької області. Під час бойового завдання воїн врятував двох побратимів, а сам загинув унаслідок ворожого танкового обстрілу. Йому назавжди 25 років.
Сергія Балюру посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня та Почесною грамотою «За оборону держави» від Мирноградської міської військової адміністрації.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища «Озерки» у Мирнограді.
У нього залишилися мама та бабуся.
