Старший солдат Руслан Біляр на псевдо Білка народився 15 грудня 1981 року у селі Крихівці на Івано-Франківщині. Закінчив місцеву школу. Захоплювався автомобілями та музикою. Працював із деревиною: обробляв і лакував дошки для меблів.
Улітку 2025 року став на захист Батьківщини. Служив у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Був оператором взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки.
«Руслан був спокійним, врівноваженим, добрим. Завжди допомагав тим, хто цього потребував. Дуже любив сина Віктора і дочку Каріну, нічого для них не жалів. Ми прожили у шлюбі 18 років», – розповіла дружина Аліса.
Захисник поліг 21 вересня 2025 року у бою біля Покровська на Донеччині. Йому було 43 роки.
Посмертно оборонця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «За честь і звитягу» та надали звання «Почесний громадянин Івано-Франківська».
Поховали Руслана в рідному селі.
У нього залишилися дружина, двоє дітей та мама.
