Володимир народився 3 січня 1992 року в місті Львові. Закінчив там ліцей № 80, а потім вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де здобув вищу освіту за спеціальністю «Комп’ютерна інженерія» та закінчив військову кафедру. Володимир займався дзюдо, грав на гітарі в музичному гурті, цікавився зброєю, автомобілями та технічними механізмами. Він вирізнявся широким колом інтересів, високою ерудованістю, життєрадісністю й доброзичливістю.
Понад 11 років Володимир працював у компанії SoftServe на посаді QC Engineer. Він був уважним до деталей, принциповим в роботі, відповідально ставився до своєї справи. Колеги пам’ятають його як людину, яка завжди готова вислухати, підтримати й допомогти.
Під час повномасштабної війни, в 2023 році, Володимир долучився до лав Збройних Сил України. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках. Воював у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади.
«Володя був сильний духом, відстоював свою думку й позицію. Він мав у серці й у розумі цінності, за які боровся, і, на превеликий жаль, загинув. Він ніколи не погодився б на менше, ніж європейська Україна. Це втрата для професійної спільноти і для майбутнього, якого він прагнув для себе, для рідних і для сильної країни», – написала колега Юлія Подсвєтова.
Володимира Фриза нагородили відзнакою «Срібний хрест» та медаллю «Ветеран війни».
Поховали захисника на Полі почесних поховань Личаківського кладовища у Львові.
У нього залишилися батьки, сестра, родина, друзі, колеги та побратими.
