Андрій народився 31 травня 1994 року в місті Ніжин Чернігівської області. Після 9-го класу навчався у місцевому професійному аграрному ліцеї на слюсаря з рихтування машин. Останнім часом працював у компанії «Паритет-К», де виготовляв сейфи.
«Брат не допускав сварок і завжди згладжував «гострі кути», був компанійським і знаходив з усіма спільну мову. Не залишався осторонь, коли у знайомих траплялася біда. Дуже любив тваринок та завжди їх підгодовував. Одного разу приніс додому маленьке цуценя та кормив його з піпетки – сім'я не змогла вигнати маленьку знайду», – розповіла старша сестра Катерина Сташенко.
Після повномасштабного вторгнення Андрій захищав Україну в 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді, був водієм.
«Брат дуже любив свого похресника, кожну вільну хвилину у відпустці проводив із ним: разом рибалили чи «крутили» стареньку техніку в батьківському сараї. Він умів слухати та завжди давав слушні поради. А ще був романтиком, який любив небо, щирих людей і квіти. Мав сіро-голубі очі, які світилися надією на майбутнє. Був гарним хлопцем з ямочками на щоках при усмішці та чорним волоссям, яке трохи вилось, коли відростало», – сказала сестра.
Поховали воїна у рідному місті.
У нього залишилися батьки, старша сестра, зять і хрещеник.
