Богдан народився 29 травня 1998 року в селі Самгородок на Черкащині. У 2013-му вступив до Капітанівського професійного ліцею, де опанував фах столяра. Після навчання працював у ТОВ «АГРО-РОСЬ». Пройшов строкову військову службу, а після демобілізації у 2020 році влаштувався в охоронну фірму «Лідер» у Черкасах.
Під час повномасштабного вторгнення Богдан став на захист Батьківщини. Служив у 118-й окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду стрільця-снайпера у 159-му батальйоні.
«Богдан був працелюбним і наполегливим – не боявся роботи і доводив розпочате до кінця. У ньому поєднувалися сила і простота, відповідальність і щирість. Веселий, відкритий, щедрий душею – такий, до якого люди тягнулися самі. Мав багато друзів, адже вмів підтримати, розсмішити й бути поруч у потрібну мить.
Окреме місце в його житті займало бджолярство. Він із любов’ю доглядав за пасікою, вкладаючи в цю справу душу і терпіння. Його мед цінували не лише вдома – ним ласували по всій Україні та навіть за кордоном. У ньому відчувалась праця й тепло його рук», – написала дружина Ірина.
Богдана Петренка відзначили медалями «За поранення» та «Захисник Вітчизни», а також нагрудним знаком «Ветеран війни».
Поховали воїна в селі Деренковець на Черкащині, де він жив із родиною.
У нього залишилися дружина, донечка, мама, брати та сестра.
