Антон Шевченко народився 15 червня 2003 року в селі Софіївка на Херсонщині. Після закінчення 9-го класу вступив до Новокаховського вищого професійного училища, де опанував професію сантехніка-газозварювальника.
Мати Тетяна згадує Антона як доброго хлопця, який мав багато друзів і любив грати у футбол. Він із нетерпінням чекав на народження молодшої сестрички. «Як довго я тебе чекав», – ці його слова вона пам’ятатиме все життя.
16 листопада 2021 року Антон пішов на строкову службу до військової частини 3057 Національної гвардії України. У 12-й бригаді оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького обіймав посаду стрільця стрілецького батальйону з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку. Служив у Маріуполі.
«Він полюбив це місто всім серцем і планував після строкової служби залишитися там, продовжити військову кар’єру та стати сержантом», – розповіла мати.
У мирному Маріуполі Антон прослужив лише три місяці. Потім почалося повномасштабне російське вторгнення. 28 квітня 2022 року Тетяна отримала від сина останнє повідомлення: «Мамо, я живий. Все буде добре. Скоро повернуся, не знаю коли, але обов’язково повернуся. Люблю вас усіх, сумую і обіймаю!».
8 травня жінці повідомили про загибель сина. Він поліг 3 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на території металургійного комбінату «Азовсталь». Йому назавжди 18.
Майже два роки Тетяна шукала сина, сподіваючись, що він у полоні. Лише після звільнення з полону командира Антона, який повідомив про його загибель, мати розпочала процедуру ідентифікації за ДНК. У квітні 2024 року результати експертизи підтвердили смерть сина, а 12 квітня його поховали на Алеї слави Героїв в Ірпені на Київщині.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися мати та молодша сестра.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
