Цивільні ― сторінка 13

Життя Світлани Соколової відібрала російська армія. 25 жовтня 2024 року ворог вдарив по багатоквартирному житловому будинку у Дніпрі. Поряд не стало старшої доньки жінки Орини, а молодшу Соломію госпіталізували.

Життя Лариси Баталко відібрав російський обстріл Борисполя Київської області проти ночі 26 жовтня 2024 року. Вона отримала поранення живота. Лікарі ще встигли зробити операцію, проте врятувати Ларису не вдалося.

75-річний Микола Горбатенко загинув унаслідок обстрілу села Руські Тишки Харківського району Харківщини. 13 червня 2022 року його легені пробив осколок снаряду.

Життя 67-річної Ганни Монастирьової відібрав російський обстріл Донеччини. Вона загинула на своїй присадибній ділянці в селищі Олексієво-Дружківка. Отримала смертельні уламкові поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені. Сталось це 5 квітня 2023 року.

Життя 69-річного Микола Монастирьова забрав російський обстріл міста Костянтинівка 7 вересня 2024 року. Чоловік отримав уламкові поранення, від яких загинув.

Життя Людмили Забайрачної відібрав ворожий снаряд, який влучив у двір її будинку. Це сталося 8 жовтня 2024 року у селі Кругляківка на Харківщині.

Життя Олексія Самченка відібрав ворожий артобстріл 17 березня 2022 року. Це сталося поблизу села Загальці на Київщині. 

51-річний Владислав Кириллов загинув від ворожого авіаудару 18 травня 2022-го у селі Циркуни Харківської області. 

Анатолій Свиридов загинув 23 квітня 2025 року в Слов’янську на Донеччині. Російські війська скинули на місто дві авіабомби – одна влучила у двір будинку на вулиці Александрова, де мешкала сім’я Свиридових. У цей час Анатолій працював на городі, обрізав квіти.

Життя Олени Надвуличної відібрала російська армія 27 лютого 2022 року в Харкові. Вона разом із родиною поверталася з храму, що коли в авто потрапив ворожий снаряд. Поряд не стало чоловіка Євгенія, їхніх синів Владислава і Олексія та доньки Єлизавети. В авто був також Володимир Валуйський, який теж загинув.

Життя Євгенія Надвуличного відібрала російська армія 27 лютого 2022 року в місті Харків. Він разом із родиною повертався з церкви, коли в авто потрапив ворожий снаряд. Поряд не стало дружини Євгенія Олени, їхніх синів Владислава і Олексія та доньки Єлизавети. В авто був також Володимир Валуйський, який теж загинув.

Життя 25-річного Владислава Ковальчука відібрав російський обстріл Києва 18 січня 2025 року. Того дня на світанку, о 5.50, Владислав був на роботі. Коли пролунав сигнал повітряної тривоги, він попрямував в укриття, біг до метро станції «Лук'янівська», що через дорогу. Чоловіку не вистачило два кроки, щоби сховатися – російська балістична ракета влучила неподалік. Владислав отримав поранення від численних уламків й загинув біля метро.

Життя Володимира Босака відібрав російський обстріл 10 листопада 2024 року. Він їхав автошляхом поблизу селища Шевченко Покровського району Донецької області, коли в авто влучив ворожий дрон.

Життя Олександра Глиняного відібрав обстріл у селі Павлівка на Миколаївщині 20 березня 2022 року. Він біг у підвал, та сховатися не встиг.

Життя Олени Кулик відібрав російський обстріл Кривого Рогу 11 листопада 2024 року. Ракета ворога вдарила по будинку, в якому вона мешкала зі своєю родиною. Поряд загинули троє дітей Олени – десятирічний Кирило, дворічний Демид і двомісячна Уляна. Тата Максима відкинуло вибуховою хвилею, він вижив.